Цю сторінку схвалено
|
Повстрѣчавши людську лайку |
Малпа и зеркало.
Малпа неразъ дивувалась:
Чого єѣ старша паня
Ажь до смерку во̂дъ зараня
Все у скло якесь вдивлялась.
Малпа цѣкавою була,
А про зеркало не чула.
Разъ зо̂ставшись сама въ хатѣ
Далѣ въ всѣхъ кутахъ шукати.
Найшла люстро, подивилась…
Ажь за голову вхопилась…
„Ой якажь погана пыка!
Отъ натура въ чоловѣка,
Хоче ся єму сидѣти
И на погань все глядѣти!“
Правду малпа тутъ сказала
И науку людямъ дала.
Упрямство.
|
Гнавъ чоловѣкъ осла черезъ мо̂стъ. |
