Тутже и слѣды того видно:
Въ селѣ зъ однои — корчемъ пять,
Попо̂дъ лавками люде сплять.
У кождо̂й хатѣ стало бѣдно.
Жиды во̂йтують у громадѣ,
Хаты розвалени̂ стоять;
Селяне мѣжъ собою въ звадѣ,
Въ тюрмахъ за злодѣйства сидять.
Бѣда и лихо! — Спамятались:
Шинки жидо̂вски̂ покидали,
Горѣлки й жида во̂дцуралась,
Въ селѣ двѣ школы збудовали.
Живутъ всѣ честно и щасливо,
Бѣда въ могилу мовь лягла —
А зъ во̂дки взялось таке диво?
Се школа розуму дала!