ціях відповідає інтернаціоналїзм найсильнїйшим і найшляхотнїйшим орґанам. Ми можемо навіть сказати: інтернаціоналїзм в малій скількости відводить від вітчини, сильний інтернаціоналїзм вертає до вітчини. Дещо патріотизму відводить від інтернаціоналїзму, великий патріотизм приводить до інтернаціоналїзму.« Коли Жорес говорить про патріотизм, то се слово обіймає в собі вітчину і нарід. Ті два понятя творять для нього цїлість.
Війна показала, що ся орґанїзація, яка числом своїх членів і великим розростом в цїлім культурнім світї сильно перевисшила всї иньші інтернаціональні орґанїзації, не ставила, а навіть нїколи й не хотїла ставити опору націоналїзмови. Елєментарна сила націоналїзму побідила. Всї станули при своїм народї.
Ся справа є так важна, що вона буде мусїла мати переважаючий вплив на дальшу полїтику всїх держав і всїх народів. Наскільки держави ведуть внутрішну і зовнїшну полїтику, вони мусять більше, як се до тепер робили, брати під увагу настрій нації. Всї партії, о скільки хочуть перевести свої проґрами, мусять робити се на основі дїйсности, на основі нинїшної держави, навіть тодї, коли хочуть основної переміни тої держави, як пр. ми соціялїсти. Вітчина і нарід є тим незнищимим полем, на якім будуть мусїли розіграти ся всї боротьби за поступ. Погляди на розвій культури людства належать до ярко зазначених противенств в кождій державі і в кождім народї. Тут починають ся сї боротьби, які мають розвести ся між ограниченим і зненавидженим шовінїзмом, між
