в праці відповідних орґанів її з огляду на ґеоґрафічну конфіґурацію кордонів України та складні завдання оборони їх. Кордони України стеляться на тисячі кільометрів суходолу, мало мають т. зв. „природніх перепон“, — особливо на півночі та сході; зовсім не мають будь-яких фортифікаційних споруджень; сусідські відносини — не устійнені і не певні, завдяки імперіялістичним тенденціям на наші землі, що завжди будуть підживляти й стимулізувати колишнього окупанта її до повторення актів підбиття та нового загарбання. Комплєкс оцих несприятливих обставин зобовязує нашу державу шукати порятунку не лише в орґанізації своєї мілітарної сили для захисту від зовнішніх небезпек, не лише в утворенні в себе, вдома, технічних засобів оборони, але також і в площині певних політичних комбінацій-договорів та союзів, — що за їх допомогою оборонні інтереси нашого краю можна зробити певнішими та міцнішими. Обрання союзників в таких умовах менше всього може підпадати впливові тимчасових політичних комбінацій чи інтересів окремих національних ґруп з їх еґоїстично-меркантильними плянами, що намагатися будуть власним вигодам надати характер загально-державної доцільности й заінтересованости. В нашому минулому ми можемо зазначити такі факти, коли політика, підпадаючи впливові окремих національних ґруп, давала небажані наслідки для інтересів держави: невдача величавих плянів гетьмана Богдана полягала між іншим і в тому, що його політика, якій не можна відмовити правильности провідної думки, заламувалася підо впливом перебільшеної оцінки певних національних чинників і ставила для тодішньої стратеґії тяжкі, часом непоборні, завдання. Надмірна оцінка, наприклад, інтересів окремих українських
