Сторінка:Петрів А. Економічне розуміннє історії. 1922.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


ського роду головно полягає не на економії, тільки на примір на психольоґії полового життя. А коли матеріяліст може бути противник Марксової теорії про розвиток історії людства, то не треба тої теорії називати матеріялізмом. З другої сторони фільозоф дуаліст, противник фільософічного матеріялізму, отже такий чоловік, котрий каже що весь світ складається не тільки з матерії але также з ідей (думок) — може припускати, що історія роду людського головно спирається власне на господарстві, а не на ідеях. А коли дуаліст, противник фільософічного матеріялізму може приняти Марксову теорію про розвиток історії, то также не треба називати тої теорії матеріялізмом.


II.

Коли ми прийшли до заключення що Марксову теорію про історичний розвиток людства треба назвати економічним а не матеріялістичним розуміннєм історії, розважимо тепер докладно що значить таке економічне розуміннє історії. Воно значить, що суспільний лад на світі все залежав і залежить головно від того яким способом люде здобували собі життя. То значить, що розвиток народів залежав і залежить в головній мірі від розвою средств господарської продукції. Пояснім се словами Енґельса, котрий в “Маніфесті Комуністичної Партії” каже як слідує:

“В кожнім періоді історії способи економічної продукції і торговлі і суспільна орґанізація, яка твориться наслідком способів торговлі і продукції — все то становить фундамент, на котрім збудована, і з якого можна вияснити всю політичну і умову історію того періоду. З того виходить що вся історія людства (від упадку племінної суспільности, котра мала спільне по-