ставлення до підчинених, але з постійним акцентуванням своєї службової висшости. Ще зручнійш порівнання з тим почуттям певної висшости, з яким завжди ставилися старшини технічних чи упривілеєних військ до старшин, але звичайної армійської піхоти.
Саме ті взаємини між козацтвом і старшинством республиканців, очевидячки подобались обом сторонам, що стає більше зрозумілим, коли додамо, що козацький склад республиканців був дуже старшинсько інтеліґентський на зовнішній вигляд, чи пак: мав вигляд здеклясованої мійської інтеліґенції. Якби то не було, а ці обидва полки в бойовому відношенні були гарні та трималися чудово.
Отже коли Дорошенківці почали просити допомоги, значить справа на Звягельському напрямі стала серіозна. Тому весь Запоріжський Загін вирушив у напрямку на Звягель уздовж залізниці.
У той час уже були Запоріжці на Коростені самі, бо Січові Стрільці охороняючи Центральну Раду, виїхали в напрямку Олевська, куди виїхали і Слобожанці, а сполучення з ними перервалось.
Наша піхота вирушила ешелонами вздовж залізниці. Житомир ще був занятий Першим Запасовим Стрілецьким Полком, який ще стояв за Центральною Радою. В Коростені на стації була залога з охорони штабу та технічних частин, а Гордієнківський курінь вислано в ешелонах у напрямі Олевська, щоби вивантаживсь на сусіднім перестанку для співділання з правим крилом нашої піхоти, забезпечуючи його від несподіванок із західнього фронту.
