Стрепенув звір головою
„Я лев”, промовляє.
— Ти лев собі, а я пролев!
Циган одвічає.
„Ходїм битись!” лев говорить.
— Та ходїмо, враже!
Тільки я ще не обідав —
Циган йому каже.
— Як даси що попоїсти,
Трохи підкрепитись,
Тодї піду я з тобою
В чисте поле битись!
„Та нїчого, — лев говорить, —
З тобою робити!
Мушу тобі на закуску
Хоч телицю вбити!…”
І кинув ся межи стадо,
Телицю вбиває;
Пазурами шабатує,
Шкуру іздирає.
Оббілував, як годить ся,
Сїв коло телицї;
А Цигану дає шкуру
І шле до криницї:
„Біжи, — каже, — до криницї,
Та не забавляй ся;
Як набереш води повну,
Бігцем повертай ся!”
