чинала ся спершу в Сакраменто і ішла на всхід до Омаги. З Сан Франціско до калїфорнїйскої столицї ішов один шлях просто на північний всхід здовж ріки Амерікан-Рівер, що впадає до заливу Сан Пабльо. Сто двайцять шість миль, які віддїлюють сї два головні міста, перебіг поїзд в шістьох годинах і подорожні прибули до Сакраменто около півночи, коли вже були в першім снї, так що нїчого не бачили з сего значного міста, осїдку законодавства Калїфорнїї, нї єго гарних площ, нї широких улиць, нї прехороших церков і прибережних проходів.
Від Сакраменто за стациями Роклин і Кольфакс іде зелїзниця півперек головного хребта гір Сієра Невада. О семій годинї рано переїхали попри Чіско а в годину опісля перемінила ся спальня знов на звичайний ваґон і подорожні могли крізь вікна оглядати живописні околицї сего гористого краю. Зелїзниця пішла так як тягнули ся гори; тут пересувала ся попід саму скелисту стїну, там знов перебігала понад страшні пропасти, оминала острі кути сьмілими скрутами то входила до ярів, з котрих, здавалось, не було вже виходу. Блискуча машина з великою лїхтарнею і голосним дзвінком мішала свій свист і гук з шумом лїсних потоків і водопадів, а єї клуби диму розходили ся поміж темні ялові лїси.
Тут мало або нїяких тунелїв та віядуктів. Шини ідуть попри гори і не глядають найкоротшої дороги з одного місця до другого.
Около девятої години дістав ся поїзд, їдучи долиною Карсон все на північний всхід, до держави Невади; о дванацятій поминув місто Рено. Звідси звернула ся дорога здовж ріки Гумбольдта кілька миль на північ. Відтак повернула на всхід і ішла за бігом сеї ріки аж
