Сей джентельмен приймив удар, що єго постиг зі звичайною рівнодушностию. Зруйнований! і то з вини того нещастного полїцийново аґента! Певний себе відбув цїлу подорож, поборов тисячі перепон, ставив сьміло чоло тисячним небезпечностям, мав ще час робити по дорозї добродїйства — і як раз коло самої мети знївечив всьо брутальний поступок, котрого не міг передвидїти і супротив котрого був цїлком безсильний! Страшна доля! Зі значної суми, яку взяв з собою на дорогу, лишило ся дуже небогато. Єго маєток складав ся вже лиш з двайцять тисячів фунтів, зложених у братів Берінґів, але ті гроші не належали вже до него; він завинив їх своїм товаришам з Клюбу реформи. По величезних видатках в часї подорожи був би єго сей заклад не зробив богатїйшим, єслиб єго був виграв і здаєть ся що він і не числив на збогаченє себе, але програний заклад нищив єго цїлковито. Впрочім Пилип Фоґ вже рішив ся; він знав, що має тепер робити.
Одну комнату в домі при Севіль-Ров віддано до ужитку панї Ауди. Молода женщина була в розпуцї: з кількох заміток пана Фоґа пізнала, що він гадає о чімсь страшнім.
Звістно, що Анґлїйцї, котрі вібють собі щось в-голову, а не можуть сего перевести, кінчать нераз дуже сумно. Длятого і Паспарту не спускав пана Фоґа з очий, хоч пан Фоґ не замітив сего.
Але поперед усего побіг Паспарту до своєї комнати і загасив ґазову лямпу, що горіла вже вісїмдесять днїв. В скринцї на листи найшов він рахунок ґазового товариства, отже хотїв вже зробити конець тим коштам, що впрочім наросли з єго вини.
