приїхав до Лондона в суботу, 21. грудня, коли се була лише пятниця, 20. грудня і сїмдесятий девятий день від єго виїзду?
Се стало ся дуже просто.
Пилип Фоґ, не знаючи сам о тім, зискав один день понад свою проґраму, а то з тої причини, що об'їздив землю на всхід, бо єсли би був їхав на захід, був би один день утратив.
Їдучи на всхід сонця зискував Пилип Фоґ на кождім степени чотири мінути, а що тих степенїв є на земли триста шістьдесять, то помноживши їх через чотири мінути, вийде як раз двайцять чотири години, т. є. одна доба. Або иньшими словами, коли Пилип Фоґ, їдучи на всхід, бачив вісїмдесять разів як сонце всходило, то єго товариші в Лондонї бачили се лиш сїмдесять девять разів. Звідси пішло, що они вижидали єго в Клюбі реформи в суботу, між тим як пан Фоґ думав, що се недїля.
Се все був би доказав славний Паспартутовий гогинник — бо він все ішов після лондоньского годинника, — але сей годинник показував лише години і мінути, а не днї.
Отже Пилип Фоґ виграв двайцять тисячів фунтів; але що він видав в дорозї до девятнайцять тисяч, то не богато зискав. Однако, як сказано, не йшло пану Фоґови в тім закладї о гроші, лише о те, щоби поставити на своїм. І дуже імовірно, бо навіть тих тисяч фунтів, що єму остало, роздїлив між Паспартута і нещастного Фікса, на котрого не міг гнївати ся. Однако для точности відтягнув він слузї з тих пятьсот фунтів всю належитість за ґаз, що горів в єго комнатї 1920 годин.
