Сторінка:Пожалували — за пізно!.pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

бічна… з одного боку шріт, а з другого порох. Гляди, де на цівці крючок, там знаєш, дають кабзлю… Як крючок піднесеш і потиснеш, він ударить у кабзлю, кабзля дасть огонь, огонь піде в цівку, порох займеться і цівка вистрілить. Шріт просто, як горох посиплеться. Най попадеться птиця, або звір — ляже на місці, крильцями, чи ногами й не тріпне… Тут їй і смерть!..

ТРЕТИЙ ХЛОПЧИНА: Ай, горенько!..

ПЕРША ДІВЧИНКА: Ксенька, диви, як Палажка з паннунцею покумалася…

ДРУГА ДІВЧИНА: Ти що, ти дурна; вона до них у хату ходить. Її мама була нянею паннунці… ну то й любляться…

ВЛОДКО (глядячи в сторону дітий, кричить): Ви тут по що зібралися? Чого вам треба? (Діти мовчать, випихають вперед Проця).

ПРОЦЬ (виступає на перед): Та ми, паничу, значить, переходили сюди, от дивимося…

ВЛОДКО (перебиває): На що дивитеся?

ПРОЦЬ (хитається з боку на бік): От, глядимо… Панич Юрко, значить, сидить… рушниця при ньому… цікаво… І діти дивляться… Ну? що? як?… от зібралися.

ЮРКО (встає): Ну, я пішов…

(Діти відступивши назад, подалися на бік, поглядаючи здалека).

ПРОЦЬ (говорить дітям півголосом). Ідіть, діти, обережнійше, стежучи, бо він, як помітить, так зараз прожене. На польованню, як на забаві, під руку не пхайся! Не можна! Сполошиш птицю… Ось татуньо говорили… вона чуйна!