60-х років енциклопедії з історії України зазначив: на чолі Калмицького (з 1653 р. Вінницького) полку були Остап Вінницький (1648-1649), І. Федоренко (1649-1651), І. Богун (1651-1658), І. Сірко (1658-1660), В. /Іобойко (1660-1667). На противагу такому твердженню В. О. Шевчук у коментарях до т. І «Літопису» Самійла Величка наполягає на тому, що «Богун Іван був полковником кальницьким з лютого 1649 р., мав ще титул подільського полковника». Причому він слідом за літописцем розрізняє Богуна й Федоренка. А Т. Яковлева, посилаючись на працю Кушевича і свідчення львівських домініканців, фактично прийшла до висновку: «І. Богуна-Федоренка» призначено полковником до наступу військ Б. Хмельницького на Львів. Тоді стає незрозумілим таке. Чому в «Реєстрі Війська Запорозького 1649 року» І. Богун виступає як козак Чигиринського полку, а І. Федоренко як кальницький полковник. С. Величко називає прізвища т^іких полковників за Б. Хмельницького: Богун, Антон, Остап, Кривоніс, Полкожух, Тиша, Головацький, Немирич, Федоренко та ін.
Немає чіткості з цього питання й у тогочасних джерелах. Часом вони, навпаки, ще більше заплутують дослідників. Зокрема, в них Богуна названо полковником «браславським» (тотожні: «брацлавський», «бреславський», «бряславський»), «кальницьким», «вінницьким», «подільським», «паволоцьким», «чернігівським» і навіть «брянським» (двома останніми явно помилково). В одному з документів 1650 р., підготовлених царськими сановниками Васильєвим та Яковлєвим, він визначається одночасно (на одному аркуші) й як полковник кальницький, і як чернігівський.
Хоча точно відомо, шо тоді ранг чернігівського полковника займав Мартин Небаба (1648-1651).
Все це дало привід для дискусій: чи був полковник І. Богун один чи їх існувало два або навіть три. Наприклад, в історіографії на початку 90-х рр. XIX сг. стверджувалася думка про існування двох окремих І. Богунів «вінницького» і «паволоцького». Останній вважався спочатку прибічником
