Там же роз яснюються і причини виступу: «...В Брясловском воеводстве черкаской полковник Богун збирает войско. А другой полковник, Полтора Кожух, войско ж збирает за Днепром. И хотят бита с Хмельнитким за то, что, де, Хмельнтикой помирился с поляками под Белою Церквью не против прежнего Зборовского миру, а учинил мир на том, что быть рейстровым казаком только 20 000. И в рейстр де Хмельнитцкой написал казаков выбором, которые ему годны, а казаков де за рейстром останеша тысяч со сто, и те, де, казаки попрежнему у пашни быть не хотят, а говорят, что они вместе все за християнскую веру стояли, кровь проливали. И писали, де, те полковники к крымскому хану, чтоб к ним прислал на помочь людей. И крымской, де, им отказал...» На великий подив, гетьман за такі протиправні дії не застосував каральних санкцій щодо Богуна, хоча саме так йн учинив у травні того ж року з миргородським полковником М. Гладким та багатьма іншими старшинами й козаками за заколот проти своєї верховної влади: наказав їх стратити.
22-23 травня 1652 р. військо гетьмана України вщент розбило польську армію М. Калиновського під Батогом (Поділля). В бою брав участь і Богун на чолі козацької кінноти, яка особливо відзначилася своєю активністю та умінням маневрувати. М. Калиновський, його син коронний обозний, командир німецьких найманців 3. Пшиємський, кілька старост й урядовців Речі Посполитої загинули. Внаслідок Батозької битви були скасовані тяжкі умови Білоцерківського договору, а Подніпров я визволене з-під влади магнатів.
Саме на цей регіон у березні 1653 р. спрямував новий напад Ян П Казимир, доручивши його здійснити одному з найкращих своїх полководців Стефану Чарнецькому. В. Коховський охарактеризував його так: «Чарнецький був у воєнній умілості дуже досвідчений, а найбільше вславився невтомністю і швидкістю дій; він використовував усяку нагоду, мав через це щастя на війні і тому користувався народною любов'ю (в
