«прокльамим». Сталось це перш усього через те, шчо Паліј, — на ділі, коли не по имені, гетьман Правобічнојі Украјіни (1686–1704) був власне отаман і льубимець черні, голоти, тоді јак Мазепа був гетьман дуків. До ціјејі ненависти до Мазепи в украјінськојі черні могла легко пристати кльатьба, котру наложила на нього церков за «ізміну» православному цареві. Царь тој сам зрозумів це ј вернув з Сібіру Паліја, шчоб виставити цього льубимцьа черні проти Мазепи. Народ на Гетьманшчині ј не пішов за Мазепоју, а зоставсь при цареві, — коло котрого був Паліј, та ј усьу побіду над Мазепоју ј Шведами, накинув в својіх оповіданьньах і пісньах Паліјеві, а не цареві, додавши, шчо Паліј помагав Петрові не з самојі вірности Восточному, православному цареві, а вмовивщись з ним про вільність украјінців од податків і рекрутчини.
Так говоритьсьа ј у најцікавішчіј з пісень про Паліја ј Мазепу, котра записана в Лубешчині. Між инчим цьа пісньа појасньа №-р II I-го розділа ціјејі частини, (Государські листи до украјінців) і через те, поки шчо, ми приведемо тут другу јіјі половину:
Тоді крикнув велик світ государь
На својі москалі:
— «Возьміть ви сього плута Мазепу
Та закујте в кајдани,
Та посадіть плута Мазепу
У превеликіј темниці,
Та приставте ви Паліја Семена
Та до мене на столицьу…
Ој чи можеш ти, Паліју Семене,
Та Мазепу звојувати?
Будеш ти з мене, Паліју Семене,
Велику плату брати».
— Ој, не хочу ја, велик світ государь,
Великојі плати брати,
Тільки не подозвольајте із Украјіни
До віку некрутів брати,
А ні некрутів, а ні подушного,
А ніјакојі плати,
То можу ја плута Мазепу
Зараз звојувати. —
