Цю сторінку схвалено
— 129 —
Пастух й Романенко в оден голос брехали, що як тільки обоз рушив підтюпцем, то в їх підводі вломилося колесо і коли вони, звернувши з дороги стали його поправляти, то їх побачила більшевицька кінна розвідка, яка хотіла забрати їх в полон. Вони випрягли коней і повтікали, а підводчика „запевне більшевики закололи“…
Очевидна брехня не тільки — що виправдала їх, але зробила лицарями всього нашого обозу. І тому Романенко і Пастух були опісля одними з перших обозних розпорядчиків і тільки їм належало право виганяти на „форшпана“. Користуючись цим правом, кождий з них мав згодом по парі „власних“ коней, з яких одна пара була колись власністю того галицького господаря, якого я думав оборонити.
1920 р., 1. вересня.
м. Товмач, (Галичина). |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/27/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%9A._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE._1921._c.024.jpg/450px-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%9A._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE._1921._c.024.jpg)