Цю сторінку схвалено
— 135 —
дісталі поета когось розпято… Якось ненароком глянув на голий труп розпятої людини і взнав в ній Арона. Його розпяли, привязавши за руки і за ноги шматками порваного і скрівавленого тонкого рядна, а на його оголених грудях симетрично виднілися дві кріваві рани… Очі його з невимовним жахом дивилися в небо, а борода якось інтимно зігнулася до грудей, наче хотіла сховатися від чогось…
Несвідомо для себе самого, з моїх грудей вибухло питання:
— А деж твоя Сара, Ароне?!.
Сльози стиснулися в горлі і я побіг геть від цього страшного трупа…
***
Вечером йшли „наші“ і несли з собою червоні прапори. Дивлячись на них через вікно, мені здавалося, що вони несуть рештки того рядна, яким розіпнуто Арона.
1919 р. січень. |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bf/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%9A._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE._1921._c.083.jpg/450px-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%89%D1%83%D0%BA_%D0%9A._%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE._1921._c.083.jpg)