любить?“ Одначе не на довго він заспокоівся. Трохи-по-троху очевиднійш становилась з ним якась переміна: став він сам замикаться в хаті ніби для того, щоб ніхто не перебивав ёму читать хемію — а перше сёго не було!… Сяде він біля столу, розкриє книжку, підопреться обома руками, вліпить очи в книжку, хоче читать, але очи не бачать книжки: думки якісь чудні лізуть в голову. Сидить він так собі довгенко, закриє книжку, встане, вийде в салю и мовчки ходить… довго ходить…
Серце матери єсть первий віщун: воно зараз почує, коли в дитини що-небудь незвичайне скоілось. Жучиха зараз запримітила, що іі син „чогось скучає“.
— „Що се ти, сину, не поідеш до Віренка?“ говорила Жучиха Семенови.
„Не хочеться, матусю… нехай… завтра поіду!..“
— „Поідь синку; а то засидівся дома… Тобі, мабуть, скучно… якийсь ти не веселий…“
„Ні, матусю! то вам так здається, а мені весело, як и за-всігди.“
Жучиха тихенько повела головою; а Семен попросив Соню заграть ту Бетговенову сонату, котру вона грала того вечора, як Оскерко перевертав ій ноти. Соня не одмовила й заграла. Жук знов так як и тогді дивився на Соню й так як й тогді поціловав іі в подяку…
И на сей раз Жук, цілуючи Соню, почувствовав, що кров підходить в голову! в висках у ёго застукало, наче молотком, а в серци почулось ёму чувство — не злоби й ревности, як в перший раз, але якесь мягке, тихе, ніжне, спокійне чувство…
Минали дні. Жук становився все смутнійш и все більш и більш слідив за Сонею. Прийде Оскерко — Семен з Соні и очей не спустить, так и ходить слідом за нею, насторочить, мов заяць, уши, силкуючись піймать кожне слово и Оскерка и Соні. Розійдуться — Семена візьме сором від того, що він слідить за сестрою.
„Та що ж отсе діється зо мною! Господи! сам себе не розберу… чи не зсунувся я з глузду!.. Чого отсе я за нею сліджу… яке мені діло!… аж я своім висліджуванєм заподіваю и собі и ій велику наругу…“ думав Жук.
Трудний час наступив для Семена: кожен раз, як приходив Оскерко, Жука кидало в пропасницю… Нема Оскерка — Жук вірить, що Соня ёму правду сказала, що вона не любить Оскерка,
