— „Я, виіхавши з Жуківки, нічого не писав; на всі листи до мене не одповідав.“
— „Брехня!.. як вона знає, де ви? як вона знає вашу адресу?“ перебила Лаврова.
— „Хиба світ клином зайшовся! хиба не можна розпитать у людей? Єсть же такі, що переписуються зо мною…“
— „Гм!.. а на останній лист послали одповідь?“
— „И не думав посилати.“
— „А коли ж пошлете?“
— „Ніколи!.. на що писать!.. швидче забудуть…“
Лаврова замовкла… В серці іі піднялось боротє: ревность хоч трохи й заспокоілась, але зовсім ще не минула; річ Джура ще не запевнила іі зовсім; одначе ж виступило и кохане и жаль… Вона починала думать, що може вона образила Джура без вини.
— „Ох, ох, ох!“ зітхнув Джур… „Гріх вам, Уляно Петровна! гріх!.. Серце моє повне чистого коханя до вас… воно усе ваше, воно одними вами живе и дише; святій вас нема для ёго нічого и нікого… а ви “ — и знов Джур зітхнув и замигав рісницями… Лаврова мовчала.
— „Уляно Петровно!“ заговорив Джур жалібним голосом; „хочте — вірте, хочте — не вірте, а я клянуся вам, що без вас мені житя не було й не буде… тілько з вами я спізнав свято жизни, тілько з вами хочеться жить!“ И з сим словом Джур нахилився и став ціловать руки Лавровоі… Лаврова схилила и свою голову и поціловала Джура в шию…
— „Я вірю тобі, Антосю!.. я твоя, на віки твоя.“ Лаврова почула, що з очей Джура капають ій на руки слёзи… — „Годі!.. годі! Антосю! не плач!… я виновата, я образила тебе!“
— „Улясю!.. Улясю!..“ хлипав Джур, не випускаючи рук Лавровоі.
Лаврова обвила ёго округ шиі и що сили було, притисла ёго до своіх грудей… Серце Джурове розривалось! в ёму ще лежав слід Рисіного образа, ще тліла искорка чистого світлого коханя до Рисі; а з другого боку стояла краса Лавровоі, з нежонатою волею, з великими матеріальними достатками… Лаврова впилась своіми коралевими губами в Джурові уста и в ту хвилю з серця Джура вилетів образ Рисі, вилетіла Жуківка и потухла остання искра коханя до Рисі… Потухла!.. луна цілованя одгукнулась десь на хвилях Рена и тілько та луна та тихі хвилі світлого Рена були свідками, як Рися умерла, на віки умерла для Джурового серця…
