Перейти до вмісту

Сторінка:Проспер Меріме. Коломба. 1927.pdf/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

національна гвардія ще не запровадила у всі родини військовий фасон.

Молодик зняв кашкета, побачивши полковника, та подякував вільно і в чемних висловах за послугу, що він йому зробив.

«Дуже радий стати вам у пригоді, юначе,» сказав полковник, приязно кивнувши йому головою, і сів у ял.

«Та ваш англієць не з сором'язних,» тихенько сказав шкіперові молодик по-італійському.

Той приклав пальця під ліве око й опустив куточки губ. Тому, хто тямив мову знаків, це мало сказати, що англієць розуміє італійське і що це чудернацька людина. Молодик легенько посміхнувся й торкнувся свого чола, відповідаючи на знак Матея, ніби кажучи йому, що всі англійці мали щось скручене в голові, потім сів коло шкіпера і дуже уважно, але не настирливо, глянув на гарненьку компаньонку своєї подорожи.

«А французькі салдати добре тримаються», сказав полковник своїй дочці по-англійськи. «Через це з них легко робити офіцерів».

Потім він звернувся по-французькому до молодика.

«Скажіть, молодче, в якому полку ви служили?»

Той нишком штовхнув ліктем батька хрещеника свого двоюродного онука, і стримуючи іронічну посмішку, відповів, що був у піших гвардійських стрільцях, а тепер був із 7-го легкого.

«Так ви були при Ватерлоо? Ви дуже молодий».

«Вибачте, полковнику, це моя єдина кампанія».

«Вона йде за дві», сказав полковник.

Молодий корсиканець закусив губу.

«Тату», сказала міс Лідія по-англійськи, «спитай-но його, чи дуже люблять корсиканці свого Бонапарта?»

 

7