Цю сторінку схвалено
— 30 —
Пишовъ Иванъ у сины, застромывъ обыдви рукы у глечыкъ, а видтиль не вытягне. Винъ тоди пишовъ за хату, щобъ розбыть глечыкъ объ стовпъ, а тамъ пидъ хатою чогось старый батько сыдивъ; винъ подумавъ, що то стовпъ, та якъ лусне батька по голови, так и розбывъ глечыкъ, а батько тильке — охъ! Злякався Иванъ та тикать видтиль, прыбигъ до кобылы, ставъ йійи запрягать, та й надивъ хамутъ замисто головы та на хвистъ; мучывся-мучывся съ кобылою, насылу кой-якъ запригъ; тильке выйихавъ на греблю, а кобыла бокомъ, бокомъ та зъ моста у ричку — гуръ-гуръ! Такъ и утопывся дурный Иванъ умисти съ кобылою!
Александръ Пивень.
