Ця сторінка вичитана
75
Вежеж за шию ужеўками
К мажи привязаний,
За рученьки и ноженьки
Вкований в каидани. —
∗ ∗
∗
∗
Вилетѣла зазуленька
Сѣла на тополи —
Заковала жялібненько
Мадей у неволи. —
Ой, зазуле сивенькая!
Не ковай сумненько,
Не задавай серцю тучи
И так менѣ тяжеиько?
Ноги зелѣзо зриває
И в руки-ся ўѣло,
Кровцьоў груди обкипѣли
Тѣло почорнѣло. —
Моѣ други бѣлогруди
В Бескидах дрѣмают,
А ворони чорні крячут
Кровцю попивают!
Моѣх вѣрних ледѣників
Кости ся бѣлѣют
Сѣрі воўки стѣкают-ся
Трупи рвут и виют! —
Ой, полети коваючи
