Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/95

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

75

Вежеж за шию ужеўками
 К мажи привязаний,
За рученьки и ноженьки
 Вкований в каидани. —

 

Вилетѣла зазуленька
 Сѣла на тополи —
Заковала жялібненько
 Мадей у неволи. —
Ой, зазуле сивенькая!
 Не ковай сумненько,
Не задавай серцю тучи
 И так менѣ тяжеиько?
Ноги зелѣзо зриває
 И в руки-ся ўѣло,
Кровцьоў груди обкипѣли
 Тѣло почорнѣло. —
Моѣ други бѣлогруди
 В Бескидах дрѣмают,
А ворони чорні крячут
 Кровцю попивают!
Моѣх вѣрних ледѣників
 Кости ся бѣлѣют
Сѣрі воўки стѣкают-ся
 Трупи рвут и виют! —
Ой, полети коваючи

 За темненькі звори,