Перейти до вмісту

Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/94

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

74

 

Трублят роги жубровіи,
 Сумно конѣ рзают,
Шумят тучі срѣбних стрѣлок
 Та мечи брящают. —
А з байрака летит шпарко
 Остроє ратище,
Заточиў ся під Мадейом
 Кінѣ на колодище...
Люто кликне сивий Мадей
 А дебрѣ заклекоче —
Воўком верже-сь в вражі тучи
 Зубми заскрегоче.
Куда мелькие ясним мечем
 Кровѣ рѣкою точит,
Куда ратищом засвище
 Кінь ѣздця волочит. —
И рев лютший, мрак темнѣйший
 По сирѣм Майданѣ...
Звонят конѣ брящят мечи,
 Тьмют стрѣли каляні. —
А з Мадея девять стрѣлок
 Ссут кровцю теплую,
З бѣлих грудей три ратища
 Влекут ся землею. —
Сивий Мадей утомиў-ся
 И ноженьки мдлѣют,
З слѣдів кровця виступає

 Груди-ся чорнѣют. — —