Сторінка:Руска Рада. Ч. 4. Русини а Москалї. 1911.pdf/44

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
сварити ся   споріть
хвалитись хвастатьса
треба нужно
смачний вкусний
очи ґлаза
мясо ґавядїна
борщ щі

і т. д. і т. д.

Одним словом, росийска мова для нас незрозуміла і як хто хоче її уміти то мусить вчити ся, як кождої иншої чужої мови. А коли мова ся нам незрозуміла — то не є мовою нашою, а цїлком чужою!

Тай наведемо іще один доказ на се, що наша мова і росийска є чужі для себе мови.

З нагоди 50-річницї смерти Тараса Шевченка, майже усї росийскі поступові, прихильні Українцям часописи — посьвятили памяти Шевченка теплі згадки, помістили портрети нашого поета, а навіть виїмки з єго творів в перекладї. Між иншими журнал, що виходить в Петербурзї п. з. „Всемірная Панорама“ ч. 7. з дня 4. н. ст. марта 1911 р. — помістив гарний портрет Тараса Шевченка]] і виїмок з єго поеми „Княжна“ в російському перекладї. І ось для порівнаня нашої мови з росийскою, подаємо сей виїмок з Шевченкової поеми в нашій мові як написав Шевченко, а по-при се подаємо переклад росийский, взятий з висше згаданого журнала. Переклад сей подаємо в такім виговорі, якого Росияни уживають в бесїдї.

Виїмок з поеми Т. Шевченка „Княжна“.
Україньский текст Шевченка:   Росийский переклад:

 Село! Село! Веселі хати!
Веселі з-да̀лека палати —
Бодай ви терном поросли!
Щоб люде й слїду не найшли,
Щоб і не знали де шукати!


В тому господньому селї,
На нашій славній Українї,

 

 Сєло! Сєло! Красїви ха̀ти,
Красїви барскія палати, —
Пусть лучшє-б тєрнам параслї,
Чтоб к нїм і слєду нє нашлї,
Чтоб і нє зналї їх!.. Каґда-то
В сєлє том Божєм жіл да бил
Какой-то князь, я нє спрасїл,
Как он папал туда. Баґато
С сваєй княґінєй маладой