Сторінка:Руска история (1875).djvu/312

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

поступки жидів, котрі жиючи в християнських державах гордують та зневажають Христа Бога нашого и весь народ християнський.”

Діло Галятовського зложене в старій формі — в формі розмови християнина з жидом. За взорець послужило руському ученому правдоподібно „Состязаніе христіанина съ іудеемъ“, написане Юстином Филозофом, письменником II. віку. Християнин Галятовського, оперяючись на святім письмі Старого и Нового Завіту, на творах отців церкви, на ріжних историках церкви — доказує, що правдивий Мессия не міг бути ніхто инший як тілько Исус Христос, збиває ті закиди, які звичайно старозаконники підіймали проти християнства, боронить християнські догмати и обряди против жидівських нападів, а наконець с своєі сторони обвиняє жидівські блудності и суєвірства. Така книжка, як „Мессия Правдивий“, мала живий свогочасний интерес. Коли змагалась сила жидівства, то письменний Русин мусів собі набути понятє о тім, що се такого жидівство в своій суперечності с християнством; треба було знати, що и як говорять жиди против християн, и як мають ім християне відповідати. Свогочасне значене сих питань потверджається вісткою Галятовського об тім, що в ёго часи жиди відвертали християн від християнства. „Мессия Праведний“ присвящений цареви Олексію Михайловичу; и се то ж не без тогочасного значеня. Як ні незмінною була неохота Москалів допускати жидів у свою землю, а все ж таки жиди, видаючи себе за людей иншого племени, втискались до Москви для ріжних цілей; книжка Галятовського мала познакомити царя и московських письменників з жидівським питанем, щоб ужити против жидівських підступів відповідних способів.

Для нас, в историчнім значеню, найбільше важна послідня часть сего діла, де автор вичисляв ріжні провини, яких, по ёго думці, допустились жиди против християн. Сі провини усправедливляли тодішню ненависть до жидів. На тих даних проповідує Галятовський в дусі свого віку строге, можна сказати, нелюдське переслідуване жидів. Всі ёго обвини розводжені проти них сходять до того, що жиди закляті вороги християн и чинять іи як найбільше лихо.

„Жиди — говорить християнин до жида — називають нас гоями с. в. поганими; вони не хочуть приязно відноситись до християнина, цураються нас. Коли так, то належить и нам назвати вас поганими и цуратись вас. Ви не хочете приймати від християн страви; то ж и християнам повинно бути гидко и бого-