труїзм, то дитина стала б aussi bonne qu’elle ne serait bonne à rien. Завдання виховання — поєднати егоїзм з альтруїзмом, волю і дисципліну, і це виховання мусить давати щось гармонійне, суцільне. Перші вияви альтруїзму у дітей звязані з жаданням похвали: є такі хлопці, що коли вони знають, що на них дивляться, вони готові на всякі героїчні вчинки. Його піднесення значно слабшає, коли його акція тоне в спільній, і в таких випадках помічається ще егоїзм змішаний з альтруїзмом.
В альтруїзмі можна розрізняти: емоціональний, сантиментальний, викликаний безпосереднім почуттям ласки, симпатії, — і інтелектуальний, що його викликає широке розуміння соціяльного життя, це є поширений егоїзм. Перший більш імпульсивний, другий більш грунтується на громадському досвіді, на спільних переживаннях — допомога вбогим, взаїмна запомога.
Розвиткові альтруїзму багато сприяє навчання історії, життєписи великих людей, славетних мандрівців, що відкривали далекі землі ціною власних страждань; сприяє товариство, товариські ігри, екскурсії, організація бойскавтів, спільне виховання хлопців з дівчатами.
Моральні емоції виявляються, як ми бачили, дуже рано, але вони довго не набірають свідомости. Дитина 10-ти місяців росплакалась від того, що мати обізвала її поганою за те, що вона тягла кішку за хвіст, але вона плакала не від сорому за свій вчинок, а через неприємну емоцію від лайки мами. Дитина починає ставати гарною чи негарною перше, ніж вона має свідомість добра і зла, стає від звички, від того постійного впливу
