жінь страждань виявляє, що з становищем приємности звязаний нормальний психо-фізичний процес, корисний для життя, а з стражданням навпаки — ненормальний психофізичний процес з неясним почуттям шкідливости для життя. Усяка амеба ростягує своє слизьке тіло назустріч соняшним промінням, з приємністю приймаючи їх, і павпаки — зустрічаючи якусь небезпеку, вона стягується й силкується зробити своє тіло можливо меншим. Тут, як і завше, приймання звязані з тими чи ипшими рухами. Звичайна аккомодація організма до якого будь нового дратування утворюється инколи завдяки щасливим випадковим умовам, головним же чином завдяки безпереривному повторному впливу дратуваиння і тій енергії, що цей вплив викликає все в тих самих органах, які цим найкраще й пристосовуються й до приймання й до відповідної на нього реакції.
Усяка аккомодація може мати три стадії: 1) біологічне пристосування — зміна структури, координація окремих частин організма; 2) аккомодація по гіпнозу, по навчанню; 3) свідомий вибір мети і осягнення її через міцне бажання. Бен і Спенсер пояснюють початок аккомодації двома впливами: приємности і страждання. Той чи инший рух дитини задовольнив її чи їжою чи теплом, дитина повторює його — знову приємне становище викликає піднесену енергію нервову, яка підтримує, зміцняє рух. Первісна приємність завше звязана з піднесенням діяльности, корисної для життя, і дає підвалини для ізбиточних рухів — наближатися, рухатися, витягатися назустріч джерелам приємности, і віддалятися, стягуватися назустріч
