Щодо творчої праці, то вона найкраще провадиться індивідуально, на самоті, коли дитина краще може сконцентрувати свої думки, дати вільний вираз своїм творчим змаганням. Більш механічна праця, навпаки, відживає в атмосфері класа, гуртка, в спільних зусиллях в одній атмосфері класної дисципліни, авторитета вчителя. Соціяльний інстинкт виявляється теж і в альтруїзмі. Природна дитина егоїстична, і цей егоїзм необхідний для найкращого розвитку її індивідуальности. Виховання й не мусить знищувати у малої дитини інстинкту егоїзму, без нього дитина не розвинеться в справжню людину, а в якусь солодку сантиментальну істоту. Але разом з розвитком індиві дуальности мусить складатися гуртова свідомість, громадське єднання, свідомість своїх відносин і своїх обовязків до колектива. В одній школі серед учнів 13–14 літ було запропоновано учням з приводу однієї байки Лафонтена написати, що вони розуміють під виразом — interet commun. Ця анкета вияснила, що учні такого віку досить гарно розуміють громадські інтереси. Одні виставляли один якийсь інтерес, другі — і два і три. Їх відповіді можна було роскласти так: фізична солідарність (охорона школи від пошестей), щоб не кидали лушпиння яблук на долівку (а то можна підсковзнутись і впасти); моральна спільність вимагала не компромітувати свою школу гидким поводженням на вулиці, не пустувати занадто по дикунськи на шкільному дворі, щоб не викликати кар від директора; інтелектуальна спільність вимагає приходити в свій час до класу, щоб не перешкаджати лекції вчителя. Таким чином, можна
