неї можна сказати, що цей вплив може мати і найкращі наслідки і найгірші. Суть внушенля в тому, що уяви однієї людини без усякої критики приймаються другою людиною. Свідомість на деякий час наче однаково приймає всі уяви, які їй виявляє друга особа. Суггестія починає впливати на дитину з перших днів її життя. Колискові пісні, рух матері — прикладання дитини до грудей — це все засоби викликати спочатку фізіологічну, а далі й психологічну суггестію. Маленькі діти дуже легковірні, у них немає затримуючої волі, пояснюючого судження, досвіду. Їх дуже легко суггестією навести до цілком неправдивих уяв щодо смаку, до кольорів, до обсягу, легко викликати неіснуючий біль або приємність (так вживається суггестія для прийняття зілля). Суггестія грає велику ролю в шкільному житті. Як що сказати упевнено учневі: «Ти не зможеш розвязати цієї задачі», то цим можна на нього так вплинути, що він справді не розвяже задачі. І навпаки, коли йому весело, бадьоро висловити певність в його здібності, — це так піднесе його настрій, що він легко розвяже своє завдання. Суггестія може бути зовнішня і внутрішня, так зване самовнушення. Блискучим зразком самовнушення являються великі артисти, коли вони на деякий час стають цілком иншими особами: Отелло, Ревізором, Богданом Хмельницьким. Так само й учні можуть вважати себе або за здібних, або за цілком нездатних до науки, і це страшенно впливає на все поводження учня, і тут суггестія вчителя, який має в класі авторитет, може або згубити хлопця або, навпаки, вивести його з пригніченого стану і дати змогу опанувати собою.
