Сторінка:Руська історична бібліотека Том 23 Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV-XVIII в. Ч.PDF/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

загальна на цїлу посїлість. Пізнїйше князї дають земельним посїдачам право заводити нїмецьке право не тільки в сих селах, що вже є, але й тих, що піднесуть ся. Колаж нїмецьке право стало звичайним у Польщі, обіймило значну часть народа, решта посїдачів і самі королї заводили його в своїх селах уже без нїяких надань, дорогою економічних розпоряджень так, що назву „нїмецьке право" (не в розумінню міського права) стрічаєся в актах лишень до 2-ої половини XV. віка а пізнїйше воно вже тратить своє спеціяльне імя, вже й память про його походженнє затрачуєся; воно зробилось рідним польським правом. Від сього часу по цїлій Польщі находимо основні його признаки (jus ducale в руках посїдачів, інститут солтиства, волочне господарство з його наслїдками, про що наміряємо говорить у сїй розвідцї).

Так само як у властивій Польщі, давнїйшими часами почало розповсюднюватись нїмецьке право в одній із руських земель — в Галицькій землї. Ще який час перед сполученнєм Галичини з Польщею починаєся нїмецька (та разом з тим і польська кольонїзация в Галичинї.[1] Хоч уже Зубрицький бачить около 1287 року війтів у Львові, Володимирі й Луцьку, то досїль не було звісно, що руські князї Руриковичі дазали містам і селам нїмецьке право. В кодексї, виданім Бартошевичем, є наданнє (латинське) 1339 року, що його видав Юрий, князь руський, сандомирському горожанинови Барткови на війтівство в містї Сяноцї з цїлою властию й юридикциєю тевтонською або правом маґдебурським[2]; в перечисленню мешканцїв, підлягаючих судовій власти війта стрічаєм такий порядок: Нїмцї, Поляки, Угри й Русини; привилей виданий у Володимирі- Волинськім. Від часів сполученя Галичини з Польщею, нїмецьке право утвердилось у першій, рівно як у другій.

Найяснїйшим доказом загального розповсюднення в Польщі нїмецького права є памятки заведення сього права в Литов-

  1. ↑ Полн. Собр. Лѣт. II, ст. 196.
  2. ↑ Cod. Dipl. Pol. III. N-ro 88. (20-го сїчня 1339). Звичайно закінчують лїнію тутешнїх руських князїв 1335 роком (Зубрицкій — „Ист. Галицко-русскаго княжества“ III, ст. 254, Смирновъ — „Судьби Червоной или Галицкой Руси“, ст. 59. Полишаєм аматорам суд над особою, що пише ся ось так: „Georgius Dei gracia dux et heres regni Russiae“).
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Руська_історична_бібліотека_Том_23_Розвідки_про_міста_і_міщанство_на_Україні-Руси_в_XV-XVIII_в._Ч.PDF/18&oldid=153740