Сторінка:Рус Мстислав. Галицькі анекдоти (Скрентон, 1914).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ли більше анї Дудьо Бромбас, анї реб Йосьо, анї маме Рифка.

Перемишль д. 6. IV. 1903.



V. Велика ґажа.

Австрийські офіцири беруть, як на свої видатки, досить малу плату. Через се змушені они часто удавати ся о позичку до ріжних лихварських пявок, котрі їх опісля ссуть на всї боки. При тім трафляють ся часто ріжні афери та шкандали. Щоб сему бодай в части запобігчи, основали війскові власти при кождім полку т. з. офіцирські каси, які переймають на себе всї офіцирські довги а опісля з платнї потроха стягають. Рівночасно однак стягають від них також за мундур, за менаж і т. и. драчі, так що по відтрученю всего мало що властивої платнї лишає ся.

Власне до одного такого ляйтнанта посилає рахунковий фельфебер жовнїра, дає йому “ґажебух” та каже:

— Тут маєш гроші і “ґажебух”. Гроші віддай пану ляйтнантови, а книжку дай щоб підписали що отримали ретельно гроші. Ну рушай!

Жовнїр пішов, покрутив ся троха по містї, купив щось там та вкінци іде до пана ляйтнанта.

— Пане лйтнат, мельдую послушно, що принїс ґажу.