Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/117

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

першим серед гурту молодих борців за щастя й долю рідного краю. Але „тяжкії три літа“ стали поетові за добрий десяток прожитих за инших умов. Це була доба перелому в світогляді, в поглядах і в самій навіть поетичній діятельности Шевченка, доба швидкого поступу й дуже інтенсивного росту, доба похорону, справленого над веселими мріями молодого віку, — і нічого дивуватись, що так тяжко дісталася вона поетові. Нагальна і скороминуща буря раз у-раз більше ломить того, що трапиться їй на дорозі, і тяжче одбивається, ніж який-небудь повільний процес, хоч і далеко довший.

В період 1843–1845 р.р. Шевченко пережив у своїй душі саме отаку бурю. Його вона не зламала, як не зламали до краю й дальші роки нової неволі та конання за далеким Уралом. Після бурі поет позбувся тільки молодих ілюзій і хоч шкода йому було їх дуже, але, позбувшись їх, він сміливіше почав дивитись у вічі дійсности.

А вона незабаром наложила на його свою важку руку…

1910.