Цю сторінку схвалено
оту неправду дивлючись, що творилась у рідному краї, „на нашій, не-своїй землі“. І коли б тепер, під цюю годину, забули ми про достойне вшанування нашого найкращого поета і найбільшого сина України — цим би ми зробили фатальний ступінь до тієї безодні, що чигає, щоб нас поглинути, як самосвідому націю, як народ культурний. І не змити б нам сорому того до віку.
Пам'ятаймо ж, що не Шевченкові тільки пам'ятника ми ставимо — собі самим, культурності своїй ставимо пам'ятника.
- 1908.
