друкувала у себе чимало матеріялів про Шевченка, що працюють там люде, для яких Шевченко не чужа людина, для яких пам'ять його не „звукъ пустой“, а об'єкт гарячого поважання. Все це наказувало сподіватись, що нове видання „Кобзаря“ буде найкращим з усіх, які до цього часу були, виданнів.
На превеликий жаль, одначе, мусимо зазначити зовсім инше, мусимо сконстатувати той факт, що нове видання „Кобзаря“ — повне помилок, що недогляд б'є в вічі з кожної сторінки… Видко, що у редакції не вистарчило часу на те, щоб видати твори нашого національного генія відповідно до їх вартости й того значіння, яке вони мають у житті й письменстві українського народу. Нове видання — це ніби передрук попереднього з тими ж самими хибами та помилками. В своїй замітці ми спинимось на тих помилках, що кидаються в вічі навіть кожному звичайному читачеві.
Попереду скажемо дещо про хронологію Шевченкових творів, як вона виявлена в виданні „Кіевской Старины“. „Хронологія творів письменника, — каже шановний біограф Шевченка, — це історія його розвитку, історія його творчости“ [1]. Тим то обов'язком видавця, коли він бере систему хронологичну, було розложити твори Шевченка в хронологичному порядку, користуючись чи певними датами, де вони є, чи більш-менш оправданими гипотезами. Обов'язок цей був тим більший і лек-
- ↑ О. Я. Кониський — Проба улаштування хронології до творів Тараса Шевченка. „Записки Наук. Тов. імени Шевченка“, т. VIII, стор. 3.
