Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/91

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ким, або — як сам каже: „мужицьким“ — поетом, Шевченко високо держав стяг рідного письменства впродовж усього життя свого й до могили доніс його, ні разу не схитнувшись і не схибивши з дороги. Цілим життям своїм і діяльністю поет блискучу дав відповідь усім, хто життя українського народу бачить тільки в минулому, й натомісць роскрив рідному народові широкі перспективи майбутнього життя і невпинного простування шляхом поступу. І якщо великий замір нашого поета — викувати з рідного слова „до старого плуга новий леміш і чересло“, витворити й до розцвіту довести рідне письменство — справдився, то найбільше цьому сприяла ота ясна, не скаламучена свідомість нашого поета, — свідомість як самої мети, так і шляхів, що до неї провадять…

1907.