руській город, і правду про його каже Шевченко:
Як би то ти, Богдане пйаній,
Тепер на Переяслів глянув
Та на замчище подививсь,
Упився б, здорово б упивсь!
І препрославлений козачий,
Розумній батьку, — ти в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь,
Або в калюжі б утопивсь,
В багні свинячім...
— І де вони узялись ті жиди? спитав дід Карпо.
— Де узялись? З свойеі таки землі, з жидівськойі. Була і в них колись своя земля в Азійі, недалеко од того місця, де вона стикайеться з Африкою. Там у них і свойе царство було і столиця, Йерусалим город, де й Христа роспйато. Ви ж певно знайете, що Христос був з жидів, тільки не хотів слухатись старого жидівськаго закону, а новому вчив; — так жидівські попи його й засудили й роспйали. Ну, та тепер не об тім говоримо, а про те, як жиди до нас дістались.
