Цю сторінку схвалено
— 66 —
|
Не заступить син за батька, а батько за сина. (на панщині) |
Не диво, що наша мова і наша пісня не подобайеться панам та начальству. Воно б хотіло, щоб ми тільки й знали, що „стой прямо, сматрі браво, ружьйом дьелайх арашо!“ та кричали: „ради стараться, Ваше Високоблагородійе!“ та замість наших вільних козацьких пісень співали салдатські, ось таку наприклад:
Мы въ походѣ проходили,
Проходили по степямъ,
Мы свою кровь проливали
Подъ Варшавой на штыкахъ.
Какъ въ четвертомъ, пятомъ взводѣ,
Со знаменами впередъ,
Какъ шестой и седмой взводъ
Закричали всѣ: „Ура!
Государю честь — хвала!
Ось який салдатський рай нам розмальовують в тих піснях, що велять нам співати замість наших:
|
Пора нам, ребята, отця-неньку забувать, |
