людина. Але круг нього купчаться наші гетьманці, монархисти всіх кольорів, оргеші, фашисти, всяке контр-революційне сміття. Він — осередок їхнього мерзотного павутиння. Пірвати його — й всі липучі нитки розвіються, переплутаються. Доведеться плести наново.
Так. Я вже наважився.
Мій акт буде актом дезорганізації ворожого стану. Хоч на де-який час. Це — ніби на пиві бачимо налички „Баварія“, „Трьохгорне“. Я зірву наличку — хай підшукують иншу. Поки-то зазнайомлять із нею маси. Адже масам треба прапора, щоб маяв десь поперед колони. Нема прапора — за ким іти?
Я забув повідомити, де такі думки снувалися в моїй запальній голові.
Напівтемна „Bier-Halle“ близько королівського палаца. Туди ходили піячити ріжні челядники. Там я міг довідатися про всякі королівські звички, щоб винайти слушний момент для атентату.
Вже не вперше спускався я в цей закислий льох. І не один метр пива вихилив із локаями з королівських покоїв… Може ви не знаєте, як це пити пиво метрами? Напевно ні, бо метрична система ще в нас у проєкті. Так от, бачите, кельнер несе вам кружку пива, а під нею кружалко, сантиметр заввишки. Кричите:
— Ще кружку!
Наливає ще, а на стіл кладе друге кружалко.
