Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/37

 

62. ЯГОДИ.

 

Ой, вже стиглі полуниці Виглядають із травиці… Та якого ж їх багато: — Ото діточкам так свято! А дрібненькії сунички Пнуться теж собі з травички,

Ніби кажуть: нас збірайте! Пострівайте!… Що то літо! І малини, І порічки, і ожини… Буде їсти і зварити, Любі діти.

63. ЩО ВОНА?

 

Світла, біла, стан високий.  Ризонька зелена; Горя й крапельки не має, —  Завше невесела.

Рано й вечір ронить сльози,  День і ніч смуткує, В гаю, в лузі, попід лісом  Днює і ночує.

64. У САДОК.

 

Гей, ви, дітки, чорнобриві, Все веселі, жартовливі, Хутко, хутко у садок! Зілля там нарвем, квіток. Там по гиллячках стрибають Любі, миленькі пташки.

Соловейки скрізь співають, Зацвіли кругом квітки, Хутко ж, хутко у садок! Там сплетем собі вінок І веснянку заспіваєм, Веселенько погуляєм.

65. В САДКУ.

 

Воркувала горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Не зчулася, як минула і весна,
Не вгледіла, як одцвівся і садок,
І черешні, і вишеньки, і бузок;
Сумувала, що прийдеться в осени
Десь шукати ще иньшої сторони.