Безумо́вно, нар. Безусловно. Желех.
Безу́мство, ва, с. Неразумие, глупость, безумие. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Безупи́нний, а, е. Безостановочный, беспрерывный.
*Безупи́нність, ности. Безостановочность. Сл. Нік.
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.
*Безуря́ддя, дя, ср. Безвластие, безначалие. Сл. Нік.
*Безуря́дний, а, е. Безначальственный. Сл. Нік.
Бе́зус, са, м. Человек, у которого нет усов.
Безу́сий, а, е = Безву́сий Аф. 298.
Безустави́чне и безустави́чно, нар. Беспрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Безустави́чний, а, е. Беспрестанный, постоянный. Вас. 205.
Бе́зух, ха, м. 1) Человек, не имеющий уха или ушей. 2) Собака, у которой обрезаны уши. Канев. у.
Безу́хий, а, е = Безву́хий Левиц. I. 244.
Безушча́, ча́ти, с. Горшочек с оторванным ухом. Вх. Зн. 30.
*Безфо́рмний, а, е. Бесформенный.
Безха́тник, ка, м. Бездомный человек, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Безха́тній, я, є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство, — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14.
Безха́тько, ка, м. = Безха́тник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Безхво́стий, а, е. Бесхвостый. Рудч. Ск. I. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
*Безхво́стиковий, а, е. Бесчерешковый. Сл. Дубр.
Безхи́трий, а, е. Бесхитростный, наивный.
Безхлі́бний, а, е. Бесхлебный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.
Безхлі́б'я, б'я, с. Недостаток в хлебе, бесхлебье. Одно — безвіддя, друге безхліб'я. АД. I. 117. Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. АД. I. 118. Ум. Безхлі́б'ячко.
Безхма́рний, а, е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХП. 95.
Безхма́рно, нар. Безоблачно.
Бе́зцін, ну, м. = Бе́зцінь. Чаще с пред.: за бе́зцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, да за безцін. О. 1852. IV. 105.
Безці́нний, а, е. Не имеющий ценности. Желех.
Бе́зцінь, ні, ж. Бесценок. Употребл. чаще всего с предл. за: за бе́зцінь — за бесценок. За безцінь по'ддає мещанам здобич. К. ПС. 103. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло. Мир. Пов. I. 111.
Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.
*Безче́льник, ка, м. Бесстыдник, негодяй, мерзавец. Сл. Дубр.
Безчере́вий, а, е. Безбрюхий. За горою кам'яною безчерева сучка бреше. (Загадка: те́рниця). Грин. I. 250.
Безчере́жний, а, е. Не очередной, не соблюдающий очереди. Стій ти, безчережна! Лохв. у.
Безче́сний, а, е. Бесчестный. К. Кр. 22.
Безче́стити, щу, стиш, гл. Бесчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Бе́зчесть, ти, ж. Бесчестье, посрамление. Я не хочу такої безчесті. НВолын. у.
Безче́стя́, тя́, с. Бесчестье, посрамление. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. Безче́стячко.
Безчи́сна, прил. ж. — мере́жка. Такая мере́жка, в которой нет чи́сниць, т. е. все нитки утка выдернуты. Лебед. у. (Залюбовск.).
*Безчі́льний, а, е. Бессовестный, бесстыдный. Сл. Нік.
Безчустве́нний, а, е. Лишившийся чувств. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
