Берестня́к, ка́, м. = Берестни́к. Аф. Ум. Берестнячо́к.
Бересто́вий, а, е. Принадлежащий или относящийся к бересту; сделанный из береста. Шохва гарна, берестова. Харьк.
Бересто́к, тка́, бере́стонько, ка, бересто́чок, чка, м. Ум. от бе́рест.
Берестю́к, ка́, м. = Бе́рест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. I. 118.
Берестя́ка, ки, м. Ув. от бе́рест.
Берестя́нка, ки, ж. 1) Коробка из березовой коры. 2) Гриб, растущий на берестовых пеньках. Галушки з берестянками. Канев. у.
Беречи́, жу́, же́ш, гл. = Берегти́.
Бержу́лочка, ки, ж. Встречено в песне (Чуб. V. 1088, № 232) с испорченным текстом; если не искажение, то — название коровы?
Бері́вка, ки, ж. = Барі́вка = Бари́лка. Шух. I. 307. Гн. II. 175. Ум. Бері́вочка. Шух. I. 250, 251.
Бе́ріг, рега, м. и пр. = Бе́рег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4. *Прибрежная роща, луг; прибрежная полоса. А де мати? Пішла в беріг. Крим. *Бе́ріг-на́вісень. Нависший, крутой берег. Сл. Тутк.
Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от бере́за. 2) Раст. а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30. б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.
Бері́зонька, ки, ж. Ум. от бере́за.
Берки́й, а́, е́. 1) Липкий, клейкий. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до робо́ти. С энергией работающий, ретивый, рьяный в работе. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384. *3) Впитывающий в себя. Сл. Дубр.
Берки́ць! меж. Для означения момента падения: кувырк! шлеп! Беркиць у яр! Рудч. Ск. I. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Берки́цьнути, ну, неш, гл. Кувыркнуть, повалить, бросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Берки́цьнутися, нуся, нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Берку́т, та, м. Беркут. Agnila fulva.
*Бе́рлик, ка, м. Маленькая шапочка. Сл. Дубр.
Берли́н, на, м. Карета. Їде шляхом до Київа берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні в простяж. ЗОЮР. I. 266.
Берли́на, ни, ж. Речное судно: берлина, барка (по Днепру). О. 1861. XI. 109. Ум. Берли́нка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Берлі́г, лога́, м. = Барлі́г. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Бе́рло, ла, с. Скипетр. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Беру́лька, ки, ж. = Ягня́. Вх. Пч. II. 6.
Беру́чий, а, е. = Берки́й 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Беручки́й, а́, е́. 1) = Берки́й 2. 2) Липкий, цепкий, вязкий.
Берфе́ла, ли, ж. и берфе́ло́, ла́, с. Часть верклюга́. Вх. Зн. 2. См. Верклю́г. Шух. I. 109, 186.
Бе́рца, ци, ж. 1) = Бер = Кла́дка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) Бе́рци. Часть плуга (какая?). ЕЗ. V. 58.
Берце́, ця́, с. 1) = Бе́рца 1 = Бер = Кла́дка. Желех. 2) = Орчик. Вх. Лем. 391.
Бе́саг, га, м. Чаще во мн. ч. бе́саги. 1) Мешок. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. III. 225. 2) = Сакви́, дорожный двойной мешок. Kolb. I. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. I. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка с изображением бе́сагів. КС. 1881. VI. 380.
Бе́седа, ди, ж. 1) Разговор, беседа, речь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв. 2) Пир, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11. 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. Ум. Бесе́донь-
