*Бистроо́кий, а, е. Зоркий. Він бистроокий, од його не приховаєшся. Крим.
*Бистропли́нний, а, е. Быстротечный. Хіба життя не бистроплинний сон? Коцюб.
Бистрощо́кий, а, е. ? Чого прийшов, бистрощокий? Грин. III. 680.
Бистря́, рі́, ж. = Бистрина́. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. I. 158.
Бистря́к, ка́, м. Накожный сап. Волын. г.
Бистря́нка, ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая речка. Ум. Бистря́ночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Би-сь. См. Би.
Бит, та́, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Би́тва, ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Бите́льня, ні, ж. Станок для трепания конопли. Левиц. I. 2.
Бите́ць, тця́, м. Каменоломщик. Миус. окр. *2) Боец. А подайте мені битця ще з того конця! Сл. Яворн.
Би́ти, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Нп. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. Не по чім і б'є, як не по́ голові. В том-то и беда, в том-то и дело. Ном. № 7367. 2) О лошадях: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О воде, волне и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Піна била з рота. Стор. М. Пр. 19. 5) О часах, колоколе и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. III. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на ко́го. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ЦН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. I. 50. 8) О ветре, метели: веять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить в эпилепсии. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятие — пожелание смерти от эпилепсии). Фр. Пр. 31. 10) Олі́ю би́ти. Выжимать постное масло. 11) Би́ти третяка́. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) Ба́йдики би́ти. Ничего не делать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) Би́ти на забі́й. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. НВолын. у. 14) Покло́ни би́ти. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — во́вну, по́всті. Перебивать шерсть, делать войлоки. ЗОЮР. I. 48. Сим. 197. 16) — телеґра́м. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — ши́ла. Род игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чоло́м. См. чоло́. 19) Бода́й тя на сон би́ло! Чтоб ты не мог заснуть. Фр. Пр. 29. *Би́ти до віко́нниць. Бить, стучать в ставни. Дощ грубими каплями бив до віконниць. Лейкий. *Би́ти телегра́му. Посылать телеграмму. Сл. Нік. *Шутливо: Би́ти в дріт. Посылать по телеграфу. Сл. Нік. *Би́ти на ґвалт. Бить, подымать тревогу.
Би́тий, а, е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. Посл. Би́тий ходиш. Вот-вот будешь побит. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. Ном. № 3610. Я в тім не би́тий. Я этому не учен, я этого не знаю. Фр. Пр. 35. 2) О дороге: торный, укатанный. *Би́тий шлях. Большая, торная дорога. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Нп. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Нп. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. Павлогр. у. (Залюбовск.). 4) О монете и металле: чеканенный, кованный. Битії таляри. Гол. I. 19. При боці шабля у Дамашку бита. Федьк. I. 132. Без битої голої копійка. Котл. 5) Би́та підло́га. Пол из бревен. Шух. I. 174. *6) Би́та голова́. Тертый калач, бывалый человек. Ну та й він бита голова — його не одурите. Крим. *7) Би́тий на го́лову —
