башковатый. Сл. Нік. Ум. Би́тенький. Чуб. V. 943.
Би́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Нп. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Нп. Сокіл… і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Б'ється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19. 6) О кобыле: иметь случку. Угор. 7) Би́тися навби́тки. Особый род игры яйцами на светлый праздник: бить одно яйцо об другое, и чье разобьется, тот и считается проигравшим. 8) Би́тися об закла́д. Держать пари, биться об заклад. 9) Би́тися луно́ю. Отдаваться эхом. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272. *10) Стремиться куда-нибудь. У нас дуже б'ються в прийми, бо своєї землі мало. Крим. *11) Опу́кою би́тися. Горевать сильно, тужить. Опукою б'ється бідная мати, сина виряжаючи. Звен. у. Ефр.
Би́тка, ки, ж. 1) = Ба́бка 5. 2) Разбитое яйцо (см. Би́тися навби́тки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку счинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Удар в игре ла́тка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскивают друг у друга играющие в игру: ши́ла би́ти. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и те́рниця, но с более широкой щелью для ме́чика. Вас. 200.
Битли́вий, а, е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Константиногр. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющий. Град битливий. Миус. окр.
Би́тниця, ці, ж. = Бете́льня. Кобел. у. Киев. у.
Биття́, тя́, с. Битье; драка. Махання за биття не рахується. Ном. № 3884. Як би знайшовся такий чоловік, щоб не биттям, а поважним словом зробив з неї роботящу людину. Стор. I. 10.
Би́цінька, ки, ж. Ум. от би́ця.
Биць-биць! меж. для призыва телят.
Би́цька, ки, ж. Ум. от би́ця.
Би́цю-би́цю! меж. = биць-биць!
Бицю́ня, ні, ж. Ум. от би́ця.
Би́ця, ці, ж. Детск. корова, теленок и вообще рогатый скот. О 1861. VIII. 8. Зійшли́ би́ці на ки́ці. Хозяйство пришло в упадок. Фр. Пр. 27. Ум. Би́цька, би́цінька, бицю́ня. См. Би́ня.
Бич, ча́, м. 1) Палка. КС. 1883. IV. 773. Не біжить собака від калача, але від бича. Чуб. I. 279. Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) Било, короткая часть цепа, которою молотят. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. Стор. II. 193. 3) Часть сукновального песта, при помощи которой он поднимается. Мик. 481. Ум. Би́чик.
Бича́, ча́ти, с. Бычек. Чаще во мн. ч. бича́та. Їде чоловік бичатьми маленькими. Гн. I. 96.
Бича́к, ка́, м. Нож с небольшим черенком. Угор.
Биче́чок, чка, м. Ум. от бичо́к. У тебе дві корови телилося, два бичечки родилося. Чуб. Запряжи бичечки. Грин. II. 69.
Би́чий, а, е. Бычий. Вас. 163.
Би́чик, ка, м. Ум. от бич.
Бичи́на, ни, ж. 1) От бик. Говядина. Константиногр. у. 2) От бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Бичи́сько, ка, м. Ув. от бик.
Бичи́тися, чу́ся, чишся, гл. О корове: иметь случку. Гарно бичитися, та погано телитися. Ком. II. № 446.
Бичи́ще, ща, м. Ув. от бик.
Бичі́вка, ки, ж. Веревка, бечевка. О. 1862. ІХ. 61. Ум. Бичі́вочка.
Бичівни́к, ка, м. В дышловом возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. Ум. Бичівничо́к.
Би́чка, ки, ж. = Багні́тка. Вх. Пч. II. 37.
