Бізу́н, на́, м. 1) Нагайка, арапник. К нему прибігає бізуном го затинає. Гол. I. 7. Го́лий, як бізу́н. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщик; рулевой. Желех.
Бізце́м, нар. = Бігце́м. Каменец. у.
Бізьде́рево, ва, с. = Бузьде́рево. Вх. Пч. I. 10.
Бій, бо́ю, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Бо́єм увійти́. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страх. Ма́є бо́я. Боится. Фр. Пр. 114. *5) Лом, битое стекло. Сл. Нік.
Бі́йзько, нар. = Бі́йно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело. О. 1862. VII. 41.
Бі́йка, ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Бійкува́тий, а, е. Драчливый. Нежин. у.
Бі́йно, нар. = Бо́язко. Шух. I. 81. Бійно було, бо я спізнав, що то пекло. Гн. II. 72.
Бі́йство, ва, с. = Бі́йка. П'янство, бійство завелось таке, що й боже! Лебед. у.
Бік, бо́ку, м. 1) Бок, часть тела. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бок, сторона предмета, напр., сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. *Ми того чоловіка на свій бік навернемо. 3) Берег, сторона реки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Нп. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) Вила́зити бо́ком. Даром не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. См. Бо́ком. 5) У бо́ці, у боку́ бу́ти, зоста́тися. а) Остаться в стороне, непричастным. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Змиев. у. б) Сойти на второй план. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) На дру́гий бік (ви́дужав, попра́вився). Еще хуже (заболел, сделал). Фр. Пр. 56. 7) І ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) Бока́ми роби́ти. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) З бо́ку го заїхав. Хитростью поддел. Фр. Пр. 55. Ум. Бочо́к, бо́ченько, боче́чок. На бочейках мат кований пояс. АД. I. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. I. 138.
Біла́вий, а, е = Біля́вий. Галиц.
Біла́вка, ки, ж. 1) = Біля́вка. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Ум. Біла́вочка. А зложмосі, пане брате, та зложмосі, зложмо, та до одной білавочки на зальоти ходьмо. Pauli.
Біла́н, на́, м. 1) Блондин. Білан який з тебе, хлопче. Змиев. у. 2) Название белого вола, собаки и пр. 3) Белый хлеб? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біла́нчик.
Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно, фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.
Бі́лас, са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Біла́стий, а, е. Беловатый, белесоватый. Черк. у.
Біла́ш, ша́, м. Белый хлеб (у нищих). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Бі́лений, а, е. 1) Выбеленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у.
Бі́леник, ка, м. Выбеленная юбка. Желех.
Біле́нце, ця, с. Холст, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
*Біле́ньке, ого, с. Чаще во мн. — Біле́нькі. Яйцо, яйца куриные. Употребляется из вежливости, так как слово «яйце» считается иногда неприличным. Оце принесла вам біленьких десяточок: споживайте на здоров'ячко. Звен. у. Ефр.
Біле́нький, біле́сенький, а, е. 1) Ум. от бі́лий. 2) Біле́нька неді́ля. Страст-
