Білува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Снимать кожу с убитого животного. Наймит козла… білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Белить (стену). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Білува́тий, а, е. Беловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Білува́тися, лу́юся, єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Білу́га, ги, ж. Белуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білу́жка. Ув. Білу́жище.
Білу́жий, а, е. Белужий.
Білу́жина, ни, ж. Белужье мясо, белужина.
Білу́ха, хи, ж. Белолицая, белая как снег женщина, блондинка. Шейк. Ум. Білу́шка.
Білченя́, ня́ти, с. Детеныш белки. Черк. у.
Білш и пр. = Більш и пр.
I. Біль, бі́лі или бе́лі (зват. п. бі́ле и бе́ле), ж. 1) Белые нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой бе́ле моя, тонка бе́ле!» Нп. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. III. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Нп. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, следующая непосредственно за корой. НВолын. у. 4) Белизна. Полюби́ мене́ в чо́рні, а вже в бі́лі полю́бить і аби́ хто. Ном. № 2317. Полюбите нас чорненькими, а беленькими нас всякий полюбит. 5) Сало. Вх. Лем. 392. Ум. Бі́лечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. III. 470.
II. Біль, лю, м. Белая краска, белило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована. Нп. (Бердич. д.).
III. Бі́ль, бо́лю, м. Боль, страдание. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Більма́к, ка́, м. Имеющий бельмо на глазу. Шейк.
Більма́ч, ча́, м. = Більма́к. Желех.
Більмачо́к, чка́, м. = Батошки́. Лв. 101.
Більмо́, ма́, с. Бельмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56. *Бодай тобі більма на очі! (Брань). Крим.
Більмови́й, а, е. С бельмом. Більмове око. ЕЗ. V. 156.
Більови́й, а́, е́. Из белых ниток. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
Більчо́к, чка́, м. = Білто́к. Вх. Уг. 227.
Більш, нар. = Бі́льше. Більш копи лиха не буде. Посл. Більш-менш. Более или менее. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі. Св. Л. 202.
Бі́льшати, шаю, єш, гл. 1) Делаться большим, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Дещо. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. К. ДС. 27. 2) Подростать. Ді́ти бі́льшають — бі́льшають і клопоти. Дети подрастают — увеличиваются и хлопоты.
Бі́льше, сравн. ст. от нар. бага́то. Больше. Більше бог має, як роздав. Ном. № 58. *Бі́льше то́го (що). Преимущественно. Ходили до нас і пани, а більше того що жиди. Трохи вчився, а більше того що так книжки читав. Крим. Ум. Бі́льшенько.
*Бі́льшенький. 1) Ум. от Бі́льший. 2) Побольше (прилагат.). Більшенький шматочок. Гліб. 3) Постарше (прил.). Цей малий хлопець, а той більшенький. Херс. Нік.
Бі́льший, а, е. Сравн. ст. от прил. вели́кий. 1) Больший. Мабудь господь так світ создав, що менший там не втне, де більший геть то зможе. Греб. 381. Він (дощ) ще більший піде. Чуб. III. 107. *Бі́льший проти ко́го, чо́го. Больший в сравнении с кем, чем. 2) Старший. Більший брат; більша сестра. Шейк. *3) Порядком большой, значительный. Дістав більшу суму гро-
