Бороне́ння, ня, с. 1) Защита. 2) Запрещение. 3) Обработка бороною.
Боро́нець, нця, м. Защитник.
*Борони́ло, ла, с. Защитник, охранитель. У мене є добре боронило. Сл. Яворн.
Борони́ти, ню́, ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. *Боро́нь, бо́же! Боже, упаси. Шутливо: Не дай бог, в значении: дал бы бог, вот если бы. Правда, дівчино, чоботи кращі, як оранка, та ще як-би, боронь, боже, червоні! Неч.-Лев. «Бурлачка». 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. III. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Борони́тися, ню́ся, нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я божу правду. К. Іов. 57.
Боро́ння, ня, с. Борьба. «Давай боротись!»… — К нечистому з боронням! — важко дишучи, каже запорожець. К. ЧР. 168.
*Боронува́ння, ня, с. Боронование. Сл. Нік.
Боронува́ти, ну́ю, єш, гл. = Борони́ти 3. Старими жидами орав, а жидівками боронував. АД. II. 28.
Боросква́, ви́, ж. Абрикос. Угор.
Боро́статися, таюся, єшся, гл. Возиться в грязи, силиться выбраться из грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Боро́тати, таю, єш, гл. 1) Очищать от шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать с толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Боро́ти, рю́, реш, гл. Бороть, одолевать. О боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Нп.
Боро́тися, рю́ся, решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Котл. Ен.
Бороття́, тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Боротьба́, би́, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Боро́чок, чка, м. Ум. от бір.
Бороше́нний, а, е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Бороше́нце, ця, с. Ум. от бо́рошно.
Борошни́ти, ню́, ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Борошни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Пачкаться в муку.
Бо́рошно, на, с. 1) Мука. Де борошно, там і порошно. Ном. № 9875. 2) Окисленный свинец в виде порошка. Вас. 183. Ум. Бороше́нце. Чуб. II. 98. Драг. 192. Назмітай у засіці борошенця та спечи мені колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Борошня́ний, а, е = Бороше́нний.
Борс, су = Борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Бо́рсання, ня, с. Метание в разные стороны.
Борса́ти, са́ю, єш, гл. ? См. Борс.
Бо́рсатися, са́юся, єшся, гл. Метаться в разные стороны, возиться, барахтаться. Пручався, борсався, дріжав. Мкр. Г. 21. Зашелестіло жито, заколихалося, немов, у йому щось борсалось, билось. Мир. ХРВ. 6.
Бо́рсук, ка, м. Барсук.
Бо́рсуків, кова, ве = Бо́рсучий. Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.
Бо́рсучий, а, е. Барсучий. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
*Бо́рсучка, ки, ж. Самка барсука.
Бо́рсюк, ка, м. = Бо́рсук. Вх. Пч. II. 6.
Борт, та, м. = Борть. Вх. Зн. 4.
Борта́вий, а, е. О дереве: трухлый в средине. Шух. I. 88, 178.
Борта́к, ка́, м. Болван, пентюх, остолоп. Вх. Лем. 393.
Бо́ртник, ка, м. Бортник, пчеловод. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.
