Daphne cneorum L. ЗЮЗО. I. 121. в) Chimaphila umbellata Nutt. Анн. 95. г) Pyrola minor L. ЗЮЗО. I. 133. Ум. Боровичо́к.
Борови́на, ни, ж. = Бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.
Борови́ця, ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = Борови́на. Чуб. IV. 389.
Борови́чний, а, е. Черничный.
Боровичо́к, чка́, м. Ум. от борови́к.
*Боровіно́вий, а, е. Грязевой. Війт вислав свою жену на купелі боровінові. Черемш. «Верх.».
Боровни́ця, ці, ж. = Борови́ця. Вх. Уг. 228.
Борода́, ди́, ж. 1) Борода. Ой не піду за старого — бородою коле. Чуб. V. 490. Заде́р бо́роду. Грубо: умер. Фр. Пр. 109. 2) Подбородок, нижняя челюсть. 3) Ля́дська борода́. Трава, которую не может захватить коса. 4) Спа́сова борода́. Куст ржи, оставляемый на ниве в конце жатвы. 5) Борода́ лісова́. Раст. Usnea barbata. ЗЮЗО. I. 140. 6) — чо́ртова. Vincetoxicum officinale L. Moench. ЗЮЗО. I. 141. Ум. Борі́дка, борі́донька, борі́дочка. Мил. 106.
Боро́давка, ки, ж. 1) Бородавка. Ніс… з чорною бородавкою на кінці. Мир. Пов. II. 46. 2) След отпавшего листа на стебле. Шух. I. 19. Ум. Боро́давочка.
Бородавка́ня, ні, ж. = Ро́павка. Желех.
Боро́давник, ка, м. Раст.: а) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. I. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. I. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. I. 12.
Боро́давочка, ки, ж. Ум. от боро́давка.
Борода́й, дая́, м. = Борода́нь. Вх. Зн. 4.
Борода́нь, ня́, м. Бородач. Миус. окр.
Борода́тий, а, е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. III. 342. 2) —та трава́. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Боро́диця, ці, ж. То же, что и богоро́диця, — капюшон, пришитый к верхней одежде. Гол. Од. 36.
Борозди́ти, джу́, ди́ш, гл. — кому що. Делать кому на-перекор, мешать кому. Фр. Пр. 109.
Борозе́нний, а, е. — віл. Бык, во время пахания ходящий с правой стороны, т. е. по борозде. Ном. № 10015. Купити, бач, треба до п'ятої пари борозенного та дійну корову з телям. Кв.
Борозе́нька, ки, ж. Ум. от борозна́.
Боро́зка, ки, ж. Ум. от борозна́.
Борозна́, ни́, ж. Борозда. Чуб. V. 341. Старий віл борозни не псує. Посл. Ум. Борозе́нька. Грин. III. 660, борозно́нька, боро́зка. А я жита не жала, в борознонці лежала. Гол. I. 311. Ти будеш, молода дівчино, жито зажинати, я буду у борозках лежати. Мет. 365.
Боро́зний, а, е = Борозе́нний. КС. 1898. VII. 44. Запріг хлопець п'ять волів, — нема шостого колішенного, борозного. Рудч. Ск. I. 182.
Борозни́стий, а, е. Делающий большую борозду (о плуге). Черк. у.
Борознува́ти, ну́ю, єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує. Чуб. V. 821.
Борозню́к, ка́, м. = Борозня́к. Желех.
Борозня́к, ка́, м. Личинка майского жука. Вх. Пч. I. 7.
Боро́ло, ла, с. Расселина в скале, ущелье. Вх. Зн. 20.
Боро́на, ни, ж. Защита.
Борона́, ни́, ж. 1) Борона. Части ее: деревянные валки́, в которые вставлены зубья; каждый вало́к обоими концами укреплен в двух гли́цях. Чуб. VII. 401. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребе́тники; впоперек хребе́тників переходить шість тонших е́стиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи́. Шух. I. 165. Під бо́рону сі́яти. Сеять по жнивью без вспашки, заделывая только бороной. Вас. 196. Бо́рону затіга́ти за ним. Подольщаться к кому. Фр. Пр. 109. Ум. Борі́нка, борі́ночка.
