борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109.
Боре́цький, а, е. Принадлежащий борцу. Ми борецького роду. Г. Барв. 420.
Боржі́й, нар. Скорее. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Бо́рзий, а, е. Быстрый, скорый. Та як же ти найшов мені ба такій лік борзий. Гол. II. 470. *Бо́рзий кінь. Резвый конь. Ум. Борзе́нький.
*Борзина́, ни́, ж. Быстрина. Сл. Тутк.
Борзи́ти, жу́, зи́ш, гл. Торопить. Бел.-Нос.
Борзи́тися, жу́ся, зишся, гл. Торопиться. Не борзися, з повагом. Бел.-Нос.
Бо́рзо, нар. Скоро, быстро. Донька не стерпіла, борзо прилетіла. Гол. I. 195. Не так то борзо діялося, як кажеся. Гн. II. 29. Борзо йди, — біду найдеш, помалу йди, — біда тебе найде. Фр. Пр. 107. *Розвивайся, лозо, борзо. Франко. Ум. Борзе́нько. Гн. II. 91. Ой підемо до вінчаня борзенько. Гол. IV. 300.
Бори́вітер, тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Бори́кати, 1) каю, єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) чу, чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Борі́г, ро́га, м. = Оборі́г. В тебе воли як стодоли, а корови як бороги. Гол. IV. 552.
Борі́дка, ки, ж. 1) Ум. от борода́. Левиц. Пов. 179. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Чуб. III. 208. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, замекав, заскакав. Греб. 362. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. Сим. 24. Шух. I. 175. 3) Щетка на ноге лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). К. МХ. 24. 4) = Боро́диця 4. Гол. Од. 36. 5) — царська́. Раст. Mirabilis jalapa L. Анн. 217. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі. Левиц. V. 23. *6) Бородка на конце ключа. Сл. Яворн.
Борі́донька, борі́дочка, ки, ж. Ум. от борода́.
Боріка́ти, ка́ю, єш, гл. Бодать. Борікає рогами. О. 1861. I. 94.
Боріка́тися, ка́юся, єшся, гл. 1) Бороться. Лучче з медведем борікаться, ніж з паном рахуваться. Ном. № 1207. *2) Возиться. Але Дмитрові вже остогидло борікатися із здривілими чобітьми. Стефаник.
Борі́нка, ки, ж. Ум. от борона́.
Борі́нний, а е. Относящийся к бороне. Залі́зо борі́нне. Железо употребляемое для зубьев бороны. Вас. 198.
Борі́нник, ка, м. Работник при бороне. НВолын. у.
Бо́ркання, ня, с. 1) Подрезывание крыльев (у птиц). 2) Усмирение, прибирание к рукам кого.
Бо́ркати, каю, єш, гл. 1) Подрезывать крылья (птицам). 2) Смирять кого, прибирать к рукам.
Борко́нь, ня́, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Боркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Буркота́ти.
Боркоту́н, на́, м. = Буркоту́н.
*Бо́ркут, та, м. Кислый источник. Сл. Тутк.
Борла́к, ка́, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Борла́нка, ки, ж. = Борла́к. Вх. Зн. 4.
Бормота́ти, чу́, чеш, гл. и пр. = Бурмота́ти и пр.
Бормоті́ти, чу́, ти́ш, гл. О евреях: то же, что и джерґота́ти. Жиди бормотіли. Рудан. I. 56.
Борня́, ні́, ж. Борьба. Левч. 6.
Борови́й, а, е. Боровой. Ой сосно, сосно борова. Грин. III. 473. Боровая ягода вельми солодка, а луговая калина вельми горка. Чуб. V. 484. 2) ? Стану, гляну у долиноньку, а в долині все трава борова. Грин. III. 389. Житечко цвіте боровим цвієтом. Грин. III. 13.
Борови́к, ка́, м. 1) Житель бора. 2) Раст.: а) Белый гриб, Boletus edulis. ЗЮЗО. I. 114. Як загадав боровик, на всі гриби полковник. Чуб. V. 1183. б)
