лать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. Бо́мка лю́де пусти́ли за вас. Распустили о вас слух. Фр. Пр. 107. Що ти ми пуцьо́єш бо́мки? Зачем ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.
Бондаре́нко, ка, м. Сын бочара.
Бондаре́нчиха, хи, ж. Жена сына бочара.
Бондаре́ць, рця́, м. Ум. от бо́ндарь.
Бонда́рик, ка, м. Ум. от бо́ндарь.
Бондари́сько, ка, м. Ув. от бо́ндарь.
Бондари́ха, хи, ж. = Бо́ндарка.
Бондари́ще, ща, м. Ув. от бо́ндарь.
Бондарі́вна, ни, ж. Дочь бочара. Ном. № 8443. Чуб. V. 428.
Бо́ндарка, ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. III. 615.
Бонда́рня, ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Бонда́рство, ва, с. Бочарное ремесло.
Бо́ндарський, а, е. Бочарский.
Бондарча́, ча́ти, бондарченя́, ня́ти, с. Ребенок бочара. Ум. Бондарченя́тко, бондарча́тко.
Бондарчу́к, ка́, м. Подмастерий бочара.
Бо́ндарь, ря, м. Бочар. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондаре́ць, бонда́рик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. Бондари́сько, бондари́ще, бондарю́га.
Бондарюва́ння, ня, с. Занятие бочарством.
Бондарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься бочарством.
Бондарю́га, ги, м. Ув. от бо́ндарь. Левиц. «Голодному и оп. м'ясо», 26.
Бондаря́, ря́ти, с. = Бондарча́.
Бонто́жок, жка, м. Часть одежды (какая?). А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Боню́х, ха́, м. Навозный жук. Фр. Пр. 107.
Боня́к, ка́, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Бор, ру, м. Раст. а) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. I. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Бо́ра, ри, бо́рва, ви, ж. = Борві́й. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Борві́й, вія́, м. Сильный ветер, буря, ураган. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом). Дещо. (4-те вид.), 91.
Борг, гу, м. Кредит, долг. Борг умер, зачекай не жиє: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. Борго́м. В долг. Боргом мені жид дасть тютюну. Каменец. у. На борг бра́ти = На́бір бра́ти. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. III. 212.
Боргови́й, а́, е́. Взятый в долг, *долговой. Сл. Нік. У мене борговий один віл був, — тільки недавно виплатив. Славянос. у. Ум. Боргове́нький. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти, зібрав Харько воликів борговеньких. Чуб. V. 1048.
Боргува́ти, гую, єш, гл. 1) *кому́. Сл. Нік. Давать в долг; кредитовать. К. ЦН. 219. Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити. Ном. № 10617. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. Чуб. V. 1094. 2) *що в ко́го. Сл. Нік. Брать в долг. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку. Грин. III. 575.
Бордю́г, га́ и бордю́х, ха́, м. 1) Кожа, снятая целою с козы (или теленка), выделанная, завязанная в тех местах, где были ноги и хвост, а в том месте, где была голова, стягиваемая ремешком, — служит как мешок. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. См. Бурдю́г. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. *Харч візьме у скіряний бордюг. Черемш. «Верх.» 2) = Ке́ндюх 3) Мочевой пузырь у животных. Каменец. у.
Боре́ць, рця́, м. 1) Борец, ратоборец. Ходіте биться чи бороться! бо я
