ку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.
Болотю́га, ги, ж. Ув. от боло́то.
Боло́тяний, а, е. 1) Болотный. Сидять… жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. I. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Болотяни́к, ка́, м. Чорт, живущий в болоте. Чуб. I. 193.
Боло́тянка, ки, ж. Стрекоза с темносиними крыльями. Мнж. 176.
Боло́тянок, нка, м. Раст. Caltha palustris, курослеп болотный. Константиногр. у.
Бо́льба, би, ж. Полба. Мнж. 176.
Бо́лько, нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Бо́люс, са, м. Катышок, шарик. Болюс воску. Борз. у. Болюс хліба. Борз. у. Слов. Д. Эварн.
Болю́х, ха́, м. Болезнь? Ти болюх болющий (из заговора от испуга). Мил. М. 48. Ув. Болюши́ще. Мил. М. 11.
Болю́чий, а, е. 1) Болящий. Яку велику і болючу ношу у серці рану. К. Псал. 210. *2) Болезненный. Болю́ча справа́, болю́че пи́та́ння. Больной вопрос. Сл. Нік.
Болю́щий, а, е = Болю́чий 1. Чуб. I. 122. Болить воно (серце) рівно, однаково болем болющим. МВ. (О. 1862. I. 81). Болюх болющий. Мил. М. 48. Болющі зуби. Г. Барв. 35.
Бо́ля, лі, ж. Детск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Боля́к, ка́, м. = Боля́чка 2. МУЕ. III. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Боля́ти, (ля́ю, єш? лю, лиш?), гл. = Болі́ти. Встречено в заговоре: Сояшниці вітрові… тут вам не стояти і не боляти. Мил. М. 82.
Бо́ляче́, нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходном положении). Фр. Пр. 106.
Боля́чечка, ки, ж. Ум. от боля́чка.
Боля́чий, а, е = Болю́чий. Левиц. I. 4.
Боля́чище, щі, ж. Ув. от боля́чка.
Боля́чка, ки, ж. 1) Нарыв, чирей, язва. Чуб. V. 1179. А сто крот болячок в твої печінки. Ном. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. Котл. Ен. I. 24. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. О. 1862. IX. 29. 3) — на се́рці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. Г. Барв. 273. 4) — на ду́бі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Вх. Пч. II. 33. Ум. Боля́чечка. Ув. Боля́чище. Мил. М. 97.
Болячкува́тий, а, е. Покрытый нарывами, чирьями.
Боля́щий, а, е. Больной, болеющий. Боляща стогнала. Мир. Пов. II. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Бом! меж., выражающее удар колокола. Бом, бом, бом!… на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Бо-м. Сложное слово: бо и окончание 1-го лица ед. ч. от глагола бу́ти: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Бома́га, ги, ж. = Бума́га. Ум. Бома́жка. Вас. 190.
Бо́мба, би, ж. 1) Бомба, ядро. Ой летить бомба з московського поля та посеред Січі впала. ЗОЮР. II. 256. 2) Детск. церковь. Вх. Лем. 393.
*Бомбардува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Бомбардировать. 2) Осаждать, не давать покоя. Сл. Дубр.
Бомба́рь, ря, м. Насек. Melolontha vulgaris, майский жук. Вх. Пч. II. 27.
Бомбо́вка, ки, ж. Ягоды на ботве картофеля. Вх. Лем. 393.
Бомбува́ти, бу́ю, єш, гл. Бомбардировать. Шейк.
Бомбу́лька, ки, ж. 1) = Бомбо́вка. Вх. Уг. 228. 2) Часть одежды. (Какая)? Вх. Уг. 225.
Бо́мкати, каю, єш, гл. 1) Болтать, рассказывать не очень правдоподобное. Щось там люде бомкают. Фр. Пр. 107. *2) Звонить в один колокол. Звениг. у. Ефр.
Бо́мок, мка, м. 1) Слепень бычачий, Tabanus bovinus. Вх. Пч. I. 7. 2) Бо́мки би́ти, стріля́ти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверх; в переносном значении: ничего не де-
