зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: бо́лещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. II. 172.
Боли́голов, ва, м. Раст. а) = Бугила́; б) Conium maculatum L. ЗЮЗО. I. 119.
*Бо́лі, ів. Родовые потуги. А тая кричить: ой, ой, болі беруть, давайте мені баби. Крим.
Болі́брюх, ха, м. Пт. Emberiza milliaria, подорожник. Вх. Пч. II. 10.
Бо́лізний и бо́лісний, а, е. 1) Болезненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.
Бо́лізно, бо́лісно, нар. 1) Болезненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.
Бо́лізько, нар. = Бо́лізно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в йому так тобі і болізько, і любо. Г. Барв. 68.
Бо́лісний, бо́лісно. См. Бо́лізний, бо́лізно.
Бо́лість, ти, ж. 1) Болезнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. I. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7. — чо́рна. Эпилепсия. Грин. II. 35. 2) Боль, огорчение, печаль, скорбь.
Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болеть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбеть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80. *3) Печалить, огорчать, задевать. Навіть і гірке слово вмів так… усміхом придобрити, що воно нікого не боліло. Лепкий
Болітце́, ця́, с. Ум. от боло́то.
Бо́лко, нар. = Бо́лько. Болять очі болко. Волч. у.
Боло́на, ни, ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Нп. Ум. Боло́нка, боло́ночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. См. Оболо́на.
Болонка́рь, ря́, м. = Скляр.
*Болонкува́тий, а, е. Тонкокожий. Сл. Нік.
Боло́ння, ня, с. = Оболо́нь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. Боло́ннячко, боло́няченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Боло́ночка, ки, ж. Ум. от боло́на.
*Бало́нчастий и бало́нчатий, а, е. Перепончастый. Сл. Нік.
Боло́тавка, ки, ж. = Бли́сканка. Вх. Пч. II. 12.
Боло́течко, ка, с. Ум. от боло́то.
Болоти́й, а́, е́. Болотистый. Та й Ворскла не дуже гарно тече: є місця болотиї. Лебед. у.
Болоти́на, ня, ж. Высохшее болото. Лебед. у.
Болоти́сько, ка, с. = Болоти́ще.
Болоти́ще, ща, с. Место, где было болото. Черк. у.
Боло́тний, а, е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. Дещо. — солове́йко. Шутливо: лягушка. Волч. у.
*Боло́тник, ка, м. = Болотяни́к.
Болотни́на, ни, ж. Торф. Пишеться в книжках ще й про те, як розводити ліс і доглядати його, щоб хутко ріс, та чим можна палити у печах замість дров, як от кам'яний вуголь або болотнина є. Дещо. (вид. 4-те), 10.
*Болотни́нний, а, е. Торфяной. Сл. Дубр.
*Болотни́нник, ка, м. Торфяник. Сл. Дубр.
Болотні́вка, ки, ж. Болотная трава. Змиев. у.
Болотня́ний, а, е = Боло́тяний. Води калужі болотнянії. АД. II. 39.
Боло́то, та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. I. 111. 3) Збив го на боло́то. Избил его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. Болі́тце, боло́течко. Доріж-
